Тепло технічного поверху – для опалення квартири

Вперше я познайомився з власником квартири 14-поверхового будинку Валерієм менше року тому, коли він таки  „відрізався” від централізованого теплопостачання і почав розглядати варіанти альтернативного опалення та підігріву води. Цьому передували роки незадовільного обслуговування та пошуку альтернативних варіантів (газ, дрова, електрика). Крім того, весь час дошкуляв сморід із вентиляційних каналів, оскільки квартира розміщена на останньому поверсі будинку. Відпрацьоване повітря просто виходить у технічний поверх і далі розходиться по ньому. Частково воно потрапляє у квартири останнього поверху, де тяга вентиляційних каналів є незначною. Зрештою, це загальний принцип вентиляції для будинків, споруджених у 80 роках минулого століття.

Потім повітря виходить через відкриті вікна технічного поверху.

Виходячи з того, що будинок має 14 поверхів, теплова потужність вентиляційних каналів становить не менше 40 кВт. Це тепло просто викидається в атмосферу! Тепер можете уявити, скільки тепла у Львові вилітає у повітря? А по Україні?

 

Особисто я запропонував Валерію  два варіанти – встановити тепловентиляційну систему або ж теплову помпу „повітря-вода” від українського виробника (який складає помпи на місці з імпортних комплектуючих). В обох випадках  він міг скористатися теплим повітрям технічного поверху,  тобто перетворити гіркий ( неприємно запашний) овоч на солодкий (який віддає своє тепло).

Якщо тепловтрати 1 м2 квартири у найхолодніший період становлять 40 Вт/м2, то загалом потрібно лише 60∙0,04=2,4 кВт теплової потужності для опалення цієї квартири.

Обидва варіанти мали свої недоліки, але врешті сторони зійшлися на встановленні 7 кВт теплової помпи (рис.1), накопичувального 100 л бака  (рис. 2) та електрокотла як резервного джерела живлення (рис. 3). Зрозуміло, що для опалення квартири була використана система труб і радіаторів (горизонтальна розводка). Монтаж теплової помпи та гарантійні зобов’язання узяв на себе виробник обладнання.

Для зменшення тепловтрат квартири загальною площею 60 м2 була засклена лоджія, яка на даний момент додатково ізольована піносклом українського виробництва. Це легка спінена скломаса, яка не виділяє шкідливих речовин, не горить і має дуже хороші теплоізоляційні властивості (рис. 4).

 

Зрозуміло, що потужність теплової помпи для потреб даної квартири завищена. Зате у майбутньому її можна буде використати для потреб мешканців сусідніх квартир останнього поверху.

 

І все-таки проблема неприємних запахів вентиляційних каналів розв’язана не повністю. Як половинчасте рішення монтажна організація  запропонувала встановити на виходах вентиляційних каналів зворотні клапани. Останні усувають зворотну тягу вентиляційних каналів, але тягу на останньому поверсі не збільшують.  Кращим, але дорожчим виходом є утеплення технічного поверху і встановлення на даху рекуператора тепла, який виводив би зіпсоване повітря назовні. Локальним вирішенням проблеми є встановлення витяжних вентиляторів  у вентиляційні канали квартири. При заміні вікон не обійтися без пристроїв мікровентиляції для забезпечення доступу свіжого повітря.

На сьогоднішній день витрати на придбання та встановлення описаного вище обладнання немалі. Тому вкрай вигідно переходити на альтернативне опалення цілим будинком або ж принаймні останнім поверхом будинку.

Тепер обчислимо фінансові витрати власника квартири:

Теплова помпа – 2000 євро

Чотири радіатори – 250 євро

Труби, фітинги   –  450 євро

Накопичувальний бак зі змійовиком та електропідігрівом води – 300 євро

Електрокотел – 250 євро (як мінімум)

Робота – 350 євро

Разом 3600 євро.

Термін окупності такої системи є немалим, але комфортність проживання після проведення всіх робіт є очевидною. Суттєво зменшаться виплати за опалення та підігрів води.

Важливість реалізації цього проекту особисто для мене полягає у іншому. Які б гарні слова ми не говорили, останнє питання потенційного замовника звучить так: покажіть де це працює. Цього опалювального сезону помпа запрацює, і тоді ми обов’язково напишемо про економічні аспекти використання встановленої системи опалення.

 

Юрій Дудикевич, к.т.н.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*


3 + two =

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>