Екологічне та енергоощадне будівництво

Будинок XXI століття повинен відповідати таким вимогам:

  • Екологічність.
  • Енергоощадність.
  • Комфортність проживання
  • Порівняно невелика вартість.

 

Зазвичай ці вимоги простіше задовільнити для невеликих родинних будинків.

Вимога екологічності пов’язана з діяльністю людини у своїй екологічній ніші, коли внаслідок проживання у будинку немає шкоди довкіллю і сам будинок не шкодить здоров’ю мешканців.

Енергоощадність досягається використанням ефективних ізоляційних матеріалів та технологій. Зазвичай максимальний ефект досягається від використання природних ізоляційних та будівельних матеріалів та відновлювальних енергій Сонця і вітру [1].

Комфортність проживання залежить від багатьох чинників, головними з яких є вплив ділянки та архітектури будинку  на його мешканців на рівні так званих тонких енергій.

І нарешті, на перспективу ізоляційні матеріали на основі дерева, глини, соломи, коноплі з часом стануть значно дешевшими від традиційних синтетичних та мінеральних матеріалів, не кажучи вже про відсутність забруднення довкілля канцерогенами та пожежну безпеку.

Можна твердити, що застосування природних матеріалів є необхідною умовою для реалізації всіх чотирьох вищеперечислених вимог.

Для ефективного застосування будівельних матеріалів слід знати їх властивості  та уміти їх застосовувати стосовно різних ситуацій та вимог замовника.

Окрім того, важливою рисою будинку майбутнього є інтегрованість системи опалення у будівельні конструкції, що спрощує процес його будівництва та експлуатації. Прикладом є середньовічні печі -лежанки  або ж системи підлогового опалення гарячим димом, які застосовувались давніми корейцями та римлянами. Це скоріше будівельні, аніж опалювальні конструкції.

Отже, будинок, елементами конструкцій якого є природні матеріали, має забезпечити комфортне існування внаслідок використання відновлювальних енергій, вдалих архітектурних і конструктивних вирішень та уникнення дії геопатогенного випромінювання.

Одним із можливих вирішень є будинок з так званими сонячними дахами та акумулюючими фундаментами. Такі будинки у різних модифікаціях споруджуються у США, Великобританії та інших країнах [2, 3]. Недарма Європа поставила завдання довести до 2050 року частку використання відновлювальних енергій до 50%.

Пропонована нами конструкція сонячного даху зображена на рис. 1, 2.

 

Пофарбована у темний колір металева поверхня даху абсорбує теплову енергію, яка відбирається повітрям, що рухається по вентиляційній щілині (проміжку між дахівкою  та теплоізоляцією). Навіть у зимовий час повітря у щілині нагрівається до 30-40ºС. Щоправда, для цього металеву покрівлю слід накрити листами скла або ж  полікарбонату.  Як відомо [4],  уночі металевий дах інтенсивно випромінює тепло у навколоземний простір. Як показали дослідження останніх років, природні ізоляційні матеріали здатні затримати нічне випромінення тепла. Синтетичні та мінеральні ізоляційні матеріали таких властивостей не мають. Тому їх використання у «сонячних дахах» неможливе.  При реалізації «сонячного даху» неминуче виникає проблема утилізації отриманої теплової енергії. Зазвичай з цією метою облаштовують фундаментний акумулятор тепла, який накопичує зайве тепло та згодом віддає його для опалення будинку. На рис. 4, 5 зображена розроблена нами двоконтурна система опалення. Перший контур забезпечує циркуляцію повітря між дахом та плитою перекриття першого поверху.

Ця плита має повітряні канали (рис.6), причому по парних каналах рухається гаряче повітря з даху, а по непарних – прохолодне з фундаментного акумулятора. Переріз фундаментного акумулятора показаний на рис.7. Підігріте повітря з плити перекриття надходить до бетонних плит акумулятора та нагріває їх.

Описаний вище принцип організації фундаментних акумуляторів тепла застосовуваний і до приставних зимових садів (оранжерей).  Відомо [5], що у січні місяці оранжерейне повітря може нагрітися до +50ºС. Тому зазвичай надлишок гарячого повітря відводять у вологий оранжерейний грунт, що дозволяє зменшити температуру повітря до 20ºС, але зате підняти температуру вологого грунту до 2-7ºС (рис. 8). Тому при південній стіні будинку доцільно встановити зимовий сад, який одночас був би конденсатором теплової енергії, що отримується від Сонця. Крім того, вологий грунт зимового саду міг би утилізувати зайве тепло, що виводиться з будинку. Такий спосіб простий та не вимагає застосування дорогого обладнання.

“Енергоощадні котеджі”

  Якщо ви бажаєте збудувати сонячний і комфортний дім, чи просто ознайомитися з останніми тенденціями світового екобудівництва та сонячих технологій читайте книгу “Енергоощадні котеджі” Юрія Дудикевича.
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         З питань придбання книги звертайтеся:
Дудикевич Юрій:             тел.: 0972462356
Заячук Роман:                  тел.: 0639301007

e-mail: dimsoncya[at]gmail.com

   *замість [at] вписати @